суббота, 29 марта 2014 г.

Виховні заходи


Проект 8а клас
Дорогами Афганістана.
Доброго дня , шановні гості.Сьогодні ми запросили вас з нагоди 25 –ї річниці виведення  військ колишнього Радянського Союзу з Афганістану. Сьогодні ми з вами поговоримо про героїв цієї страшної війни. Мені дуже хочеться, щоб поезії, пісні , розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про  Афганістан, проникли у ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі-це війна. Ми повинні пам’ятати тих , хто її пережив, тих, хто недожив, недрспівав, недокохав.Що ми знаємо про Афганістан, про афганську війну?
Афганістан-це 70% гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тисяч метрів. 86 тисяч людей , що проживають в аулах у злиденному становищі Близько 3 мільйонів людей ведуть кочовий спосіб життя. Для тих часів характерні страшенна бідність , відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписьменність серед населення, висока смертність. У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха і проголосив Афганістан республікою. Нова влада взяла курс на соціалізм, але такі закони були приречені на провал, бо суперечили законам ісламу. У країні спалахнула  громадянська війна.
Як наслідок. У грудні 1979 року між СРСР і Афганістаном було укладено договір.Рішенням політбюро ЦК  КПРС, який очолював Л.І.Брежнєв ,війська СРСР  ввійшли в чужу країну для підтримки прокомуністичного режиму.Спочатку вони розмістились гарнізонами у великих містах країни, а потім поступово втягувались в бойові дії по всій території .Присутність іноземних військ викликало стихійне протистояння народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985роки.І розпочати нашу годину меморіал  я хочу такими словами:
Війна. Чужа. Нежданна .Непотрібна.
Геройство. Біль. Дочасна сивина.
Прокляття чаша випита до дна.
Жорстока тиша. Вибухоподібна.
Війна.Війна. Війна. ( Вкл грохіт війни.)

І затужили, заридали матері, затужила вся Україна .  «Мамо. Я не хотів і не думав повертатися дорогою- стрічкою на свій портрет, буйним кленом до нашої хати.  Простіть мене, рідна»Для живих  війна продовжувалася. Дорога знову туди , у сиві гори… (Снова в путь, В. ПЕтряев і гр. «Медведь»

Комментариев нет:

Отправить комментарий